19 січня 2021 року відбувся вебінар для суб’єктів аквакультури на тему: «Якість води для вирощування риби: забаганка чи необхідність?» Організаторами конференції виступили: Програма USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО, Бюджетна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури» за підтримки Державного агентства рибного господарства України, науково-виробничої компанії «Жива Хлорела», ТМ «Algalive». 

 Мета заходу: ознайомити учасників з класичними та інноваційними практиками і підходами використання водних ресурсів для ведення аквакультури. Доповідачами вебінару виступили знані в даній сфері фахівці: Наталія Матвієнко, доктор біологічних наук, завідувач відділу іхтіопатології ІРГ НААН, Світлана Петренко, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету, Самвел Мктрчян, директор ФГ «У Самвела», науково-виробничої компанії «Жива Хлорела», ТМ «Algalive».

Вода та водне середовище нерозривно пов’язані з рибною індустрією та відіграють ключову роль у всіх її сферах. Саме від того, якої якості буде вода – залежить кількість і якість виробленої рибної продукції, а визначення якості води та впровадження заходів щодо її покращення є першими у списку технологічних операцій ведення аквакультури.

Контролювати якість води необхідно проводячи її аналіз мінімум двічі на рік. Для вирощування певних видів об’єктів аквакультури необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам і недотримання цих вимог (вміст розчиненого у воді кисню, нітратів, нітритів, аміаку, Ph, солоність та інші) неминуче призводять до зниження ефективності вирощування риби або навіть до її унеможливлення. Про класичні підходи і нормативи повідомила у своєму виступі Наталія Матвієнко.

Запровадження інновацій, які є дружніми до навколишнього природного середовища – направлення, що відповідає цілям сталого розвитку. Покращувати якість води у водоймах, які задіяні під аквакультуру, можна і за допомогою біологічних методів. З одним із таких методів учасників вебінару познайомили одесити Світлана Петренко та Самвел Мктрчян. Вони разом розповіли про вплив суспензії хлорели на якість води в ставковому рибництві. Тема цікава та інноваційна в аспекті якості води, дослідження та застосування якої дозволяє як покращити якість води шляхом зниження ступеню її забруднення (цвітіння води), так і підвищити рибопродуктивність рибоводних ставів, що без сумніву варте уваги. 

Після теоретичної частини вебінару відбулося жваве обговорення викладеного матеріалу, яке не залишило байдужими учасників заходу. При підбитті підсумків було відмічено інтерес аквакультурного бізнесу до інновацій, нових біотехнологій, які направлені на розвиток аквакультури. Попри всі негаразди суб’єкти аквакультури проявляють інтерес до пошуку нових нестандартних підходів ведення рибництва. Організатори вебінару пообіцяли врахувати це при підготовці і проведенні подібних заходів. 

А в якості заохочення вітчизняних фермерів та залучення їх до процесів запровадження нових інноваційних технологій, модератор вебінару Владислав Карпенко, експерт Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (AГРО) оголосив про проведення конкурсу на відбір трьох рибницьких господарств, на яких будуть запроваджені інноваційні технології вирощування риби та інших гідробіонтів і до запровадження яких будуть долучені іноземні спеціалісти. Ці господарства в подальшому будуть демонстраційними, а їх досвід роботи буде тиражуватися по всій Україні. 

Пропозиція висунута для власників українських рибницьких господарств, які займаються вирощуванням риби у відкритих водоймах, риби у закритих водоймах, ракоподібних.

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку, що реалізовується компанією Кімонікс Інтернешнл, пропонує власникам господарств, що займаються вирощуванням аквакультур (риби у відкритих водоймах, риби у закритих водоймах, ракоподібних) взяти участь в конкурсі на впровадження пілотних моделей розвитку.Програма АГРО планує відібрати три господарства по напрямкам:

а) розвиток інкубаційного цеху на основі РАС для ставкового повносистемного господарства;

б) удосконалення вирощування африканського сома на основі РАС або біофлок в теплиці;

в) розвиток інкубаційного цеху на основі РАС для ракоподібних та створення креветочної ферми на основі біофлок або РАС в теплиці.

Цільовими областями діяльності програми АГРО є переважно південні та східні області України, зокрема Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська і Черкаська області.

Для впровадження таких пілотних моделей протягом періоду лютого-жовтня 2021 року передбачається залучення іноземного спеціаліста, який буде надавати свої рекомендації для вдосконалення діяльності господарства, впровадження інноваційних технологій, аналізу результатів впроваджень та надання рекомендацій подальшого розвитку.

Окрім того, дані пілотні господарства зможуть взяти участь в конкурсі на співфінансування впровадження інноваційних технологій вирощування аквакультури, який планує впроваджувати Програма АГРО.

В свою чергу, відібрані пілотні господарства мають бути готовими до проведення тренінгів на їх базі (прийому груп учасників), які будуть організовані та проведені Програмою АГРО з метою поширення передового досвіду, впровадження інноваційних технологій в аквакультурі. З кожним з відібраних господарств буде підписана відповідна угода на впровадження демонстраційної діяльності.

Якщо Ви зацікавлені взяти участь в даному конкурсі, запрошуємо Вас заповнити анкетну форму, що наведена нижче до 24 січня 2021 року. Після отримання анкети, Вас буде повідомлено про подальшу діяльність програми АГРО в цьому напрямку. Відповідно до корпоративних норм, компанія Кімонікс буде використовувати отриману інформацію тільки для проектної діяльності, а всі оприлюднення або розповсюдження інформації будуть здійснюватися тільки в узагальненій формі.

Ознайомитися з правилами проведення конкурсу та отримати і заповнити анкету для участі у конкурсі можна за посиланням: https://usaid-agro.typeform.com/to/M5rHk6PQ

З питань співпраці з науково-виробничою компанією “Жива Хлорела” звертайтеся по телефону +38 068 830 1883